Антоніна Миколаївна МУРАШКО

юрист, економіст, банкір,

президент Української асоціації платіжних систем «УАПС»

    

Народилась 5 червня 1980 року в місті Києві.

 

Освіта

 

У 2002 році закінчила Чернігівський державний інститут економіки і управління за спеціальністю «облік і аудит».

У 2005 році закінчила Національну академію управління за спеціальністю «банківська справа».

У 2011 році закінчила Міжрегіональну Академію управління персоналом за спеціальністю «правознавство».

 

Професійна діяльність  

                                                                            

Загальний стаж роботи — 18 років у фінансовому секторі України, з них 6 років у відділі банківського нагляду Управління Національного банку України та 12 років на керівних посадах у банках та небанківських фінансових установах України.

Наразі очолює товариство з обмеженою відповідальністю «РФК ТОНАТД», яке спеціалізується на фінансовій діяльності.

Громадська діяльність

 

У 2017 році була ініціатором створення Української асоціації платіжних систем «УАПС», а з 2018 року є її президентом.

Як президент Української асоціації платіжних систем «УАПС» входить до складу Громадської ради при Державній податковій службі України, Громадської ради при Державній службі фінансового моніторингу України, Громадської ради при Міністерстві цифрової трансформації.

 

Здобутки фахового спрямування

 

Антоніна Мурашко входить до складу робочої групи «Економічна співпраця, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво» української сторони Платформи громадянського суспільства Україна — ЄС.

Як член профільної робочої групи займається розробкою нормативно-правових актів щодо впровадження віртуальних активів при Міністерстві цифрової трансформації України.

Пріоритетні напрямки роботи у Київраді:

  • підтримка малого та середнього бізнесу;
  • розвиток інвестиційної привабливості міста;
  • розвиток освіти європейського рівня, залучення в галузь приватних інвестицій та підтримка талановитої молоді, зокрема залучення її до менеджменту міста після закінчення навчання;
  • розвиток фінансової грамотності населення, зокрема молоді;
  • удосконалення механізмів безпосередньої участі громадськості у прийнятті рішень через електронні петиції, Громадський бюджет, місцеві ініціативи.